Beaubien by Dumai Dunai

Десь на початку квітня
я йшла по вулиці Боб’єн
дув сильний вітер навпаки,
я була чи сердита, чи сумна,
бо вже надоїв цей холод і
зима, зима

Мелькнуло відчуття
безпомічності рівня,
задумавшись, я просто йшла,
зненацька, я наткнулася,
і підняла очі, зрозуміла хто це,
це була Віра, Віра

Вона була такою сильною і красивою, що я залюбувалась
Так було, є й буде, сказала віра,весна неминуча і це закон
Вона прийде тихо, як поїзд в метро, в який ти сідаєш щодень...
il n’y a pas d’autres chansons

Що якби віра в себе
була б такою ж сильною,
як весна неминучою
і знали б ми, те що прагнемо
прийде як весна, як би ми тоді жили?
весна, весна

Somewhere around the beginning of April
I was walking down Beaubien street
Strong wind was blowing in my face and I was angry, or sad
Because I'd had enough of this cold and this winter

A feeling of helplessness flashed through me
Lost in my thoughts I just kept walking
Suddenly I bumped into something
and looked up and I realized it was Vira

She was so strong and beautiful
I was stunned “It has always been, it is, and it will always be” she said,
“Spring is inevitable, it is a law”
“She will come quietly like the metro train you get in every day
and that's all there is to it”

What if our faith in ourselves
was as strong as the unavoidable spring
and we knew that what we want will come
how would we live our lives then?

• Balkan
• Bulgarian
• Dub
• Punk
• Slavic
• Ukrainian
• World
• Montreal